ПОРIВНЯЛЬНИЙ АНАЛIЗ РЕЗУЛЬТАТIВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ З ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТИВНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Єнигін Дмитро Вікторович
Кримський Гуманітарний Університет
Здобувач

Аннотация
Стаття присвячена порівняльному аналізу результатiв експериментального дослідження з перевірки ефективності технології формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов.

Ключевые слова: вчитель іноземних мов


THE COMPARATIVE ANALYSIS OF THE RESULTS OF THE PILOT STUDY TO TEST THE EFFECTIVENESS OF TECHNOLOGY FORMING PROJECTIVE SKILLS OF FUTURE TEACHERS OF FOREIGN LANGUAGES

Enigin Dmitro Viktorovich
Crimean University of Humanities
applicant

Abstract
This article is about comparative analysis of the results of the pilot study to test the effectiveness of technology forming projective skills of future teachers of foreign languages.

Рубрика: 13.00.00 ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ

Библиографическая ссылка на статью:
Єнигін Д.В. Порiвняльний аналiз результатiв експериментального дослідження з перевірки ефективності технології формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов // Современные научные исследования и инновации. 2011. № 2 [Электронный ресурс]. URL: https://web.snauka.ru/issues/2011/06/743 (дата обращения: 29.03.2024).

З метою визначення рівня сформованості проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов під час проведення експерименту було проведено три діагностувальні зрізи – початковий (для виявлення рівня сформованості проективних умінь безпосередньо до експерименту), проміжний (під час проведення формувального експерименту) та контрольний (з метою визначення рівня сформованості проективних умінь після експерименту).

Ефективність розробленої педагогічної технології формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов була підтверджена позитивною тенденцією кількісних результатів проміжних зрізів.

Під час контрольного етапу експерименту майбутнім учителям іноземних мов було запропоновано виконати завдання, аналогічні завданням констатуючого діагностування. А саме, мотиваційний критерій перевірявся за допомогою анкети “Мотивація педагогічної діяльності”, когнітивний – за допомогою тесту з методики викладання іноземних мов, технологічний – за допомогою розробки планів-конспектів уроків та їх презентації, критерій рефлексія перевірявся за допомогою анкети “Рефлексія педагогічної діяльності”.

Розподіл завдань контрольного діагностування за критеріями та показниками

Критерій Показники Завдання
Мотиваційний усвідомлення важливості формування проективних умінь у професійній діяльності; розуміння значення розвитку власної професійної компетентності; спрямованість на професійний розвиток та вдосконалення власної педагогічної майстерності Анкета “Мотивація педагогічної діяльності”
Когнітивний знання специфіки, умов, фаз та етапів формування проективних умінь, знання методики викладання іноземних мов Тест з методики викладання іноземних мов
Технологічний володіння загальнонавчальними вміннями; вміння ефективно проектувати уроки іноземної мови; розуміння сучасних технологій ефективного вивчення іноземних мов; володіння методами формування проективних умінь Розробка плану-конспекту уроку та презентація його фрагменту
Рефлексія вміння провести моніторинг ефективності певної педагогічної технології; вміння аналізувати динаміку власної педагогічної діяльності; володіння технологіями інтроспекції та самосвідомості Анкета “Рефлексія педагогічної діяльності”

 

Кількісні результати за виконання першого завдання наведено в таблиці

Результати анкетування Мотивація педагогічної діяльності (у %)

Питання 1 2 3 4 Загальний рівень
Рівень % ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
Високий 18,9 8,6 23,4 11,4 22,4 9,4 18,7 8,9 20,85 9,575
Середній 44,3 9,9 46,9 13,8 28,6 17,3 49,4 11,7 42,3 13,175
Низький 29,5 47,8 28 42,6 27,2 23,3 27,9 39,8 28,15 38,375
Початковий 7,3 33,7 1,7 32,2 21,8 50 4 39,6 8,7 38,875

 

 

Проаналізувавши кількісні дані таблиці, можна зробити висновок, що в експериментальній групі на високому рівні опинилися 20,85 % опитуваних, на середньому – 42,3 % респондентів, на низькому – 28,15 % студентів та на початковому – лише 8,7 % майбутніх учителів іноземних мов.

В контрольній групі респонденти розподілилися наступним чином за рівнями сформованості проективних умінь:

 

 

 

 

Зробимо моніторинг якісних результатів опитування. Характерно те, що значно збільшилася кількість студентів, які відмітили важливість розвитку проективних умінь у 10 балів (максимальна можлива кількість).

У майбутніх учителів, за результатами анкети “Мотивація педагогічної діяльності” значно поглибилося розуміння професії вчителя та уявлення про якості, які повинен мати вчитель іноземної мови.

Абсолютно всі опитувані погодилися з тим, що будь-який учитель повинен вдосконалювати власну професійну майстерність, мотивувавши це тим, що їх педагогічний прогрес відображається на навчальному прогресі їх учнів.

100% респондентів експериментальної групи на контрольному етапі дослідження вірно визначили головну мету педагогічної діяльності вчителя іноземних мов.

У рамках когнітивного критерію студентам було запропоновано скласти тест з методики викладання іноземних мов.

Кількісні результати теста наведено у таблиці:

 

Результати тесту з методики викладання іноземних мов на контрольному етапі експериментального дослідження (у %)

Рівень Експериментальна група Контрольна група
Високий 62 % 12 %
Середній 24 % 16 %
Низький 11 % 28 %
Початковий 3 % 44 %

 

З таблиці видно, що в експериментальній групі значно збільшилася кількість студентів, які досягли високого рівня сформованості проективних умінь за когнітивним критерієм. А саме, на високому рівні знаходяться 62% опитуваних, на середньому – 24%, на низькому – 11% та на початковому – лише 3% майбутніх учителів іноземних мов.

У контрольній групі ситуація є значно гіршою: на високому рівні там знаходяться лише 12% респондентів, на середньому – лише 16%, на низкому – 28% та на початковому – 44%.

Аналізуючи відповіді студентів експериментальної групи, слід зазначити, що суттєво покращилися знання студентів у сфері педагогічного проектування, формування проективних умінь та взагалі в методиці викладання іноземних мов. Студенти цієї групи активно почали використовувати професійну термінологію й з тесту чітко стало зрозуміло, що майбутні вчителі іноземних мов уявляють системно чому, коли та як вони повинні навчити своїх учнів.

Перевіряючи тести з методики викладання іноземних мов, було очевидно, що практично всі студенти розуміють те, як потрібно ефективно організувати урок, що необхідно зробити, щоб прогрес їх учнів був суттєвим.

Аналізуючи відповіді студентів, які досягли різних рівнів сформованості проективних умінь за результатами тесту з методики викладання іноземних мов, можна зробити висновок, що респонденти високого рівню проявили бездоганні знання у сфері лінгвовикладання, чітко та дієво відповідали на поставлені запитання, знали й розуміли, й що більш важливе «відчували» процес викладання мови.

Студенти середнього рівню мали дещо гірші знання, але вони також були достатньо ерудовані у сфері методики вивчення іноземних мов. Такі студенти мають розвинені загальнонавчальні вміння, є обізнані з особливостями, умовами, фазами та етапами формування проективних умінь.

Респонденти низького рівня мали певні знання щодо того, як потрібно формувати проективні вміння та як треба навчати дітей. Але їх відповіді не кореспондували з сучасними вимогами до уроку іноземної мови.

Студенти початкового рівню мали дуже аморфні знання методики викладання, під час перевірки тестів таких студентів виникала думка про те, що вони зовсім не мають знань щодо того, як потрібно навчати дітей іноземним мовам й про те, що вони лише відгадували вірні відповіді на запитання, й то не кожного разу.

Результати контрольного тестування за технологічним критерієм наведено у таблиці:

Результати діагностування рівня сформованості проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов за технологічним критерієм (у %)

Рівень Експериментальна група Контрольна група
Високий 37,3 9
Середній 29,5 17
Низький 21,4 29
Початковий 11,8 45

 

Для констатування кількісного рівня сформованості проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов за технологічним критерієм респондентам було запропоновано розробити план-конспект уроку та презентувати його фрагмент.

Як видно з таблиці в експериментальній групі, що вже є традиційним, також підвищилася кількість студентів, які знаходяться на високому рівні.

Отже, за даними таблиці на високому рівні знаходяться 37,3% експериментальної та 9% студентів контрольної групи, на середньому –    29,5% експериментальної та 17% контрольної групи, на низькому – 21,4% експериментальної та 29% контрольної групи та на початковому – 11,8% респондентів експериментальної та 45% студентів контрольної групи.

Аналізуючи якісну складову отриманих результатів, слід відмітити, що студенти, які досягли високого рівня використовують у свої педагогічній діяльності новітні навчальні технології, активно проводять нетрадиційні уроки.

Респонденти середнього рівня також є педагогічно мобільними, дуже часто знаходять нові засоби викладання матеріалу, працюють над розвитком власної педагогічної майстерності.

Студенти низького рівня можуть спроектувати декілька уроків іноземної мови, але вони використовують здебільшого традиційні застарілі методи навчання.

Майбутні учителі іноземних мов, що опинилися на початковому рівні є педагогічно аморфними, жоден презентований їх урок не є ефективним. Такі студенти є неспроможні системно навчити іноземній мові й є очевидним, що вони не бажають опановувати нові педагогічні технології, що є дуже прикрим.

Останнім етапом контрольного діагностування було визначення рівня сформованості проективних умінь за критерієм рефлексії. Кількісні результати анкетування подано у таблиці

Результати діагностування рівня сформованості проективних умінь за критерієм Рефлексія (у %)

Рівень Експериментальна група Контрольна група
Високий 67,5 3,9
Середній 32,4 7
Низький 0,1 26
Початковий 0 63,1

 

Отже, за даними таблиці: високий рівень мають 67,5% респондентів експериментальної та 3,9% контрольної груп, середній – 32,4% експериментальної та 7% контрольної груп, низький – 0,1% експериментальної та 26% контрольної груп, початковий рівень – лише    63,1% контрольної групи. В експериментальній групі початковий рівень було не зафіксовано, що ще раз підтверджує ефективність здійсненої роботи.

Якщо аналізувати якісний аспект заповнювання анкет, то можна зробити висновок, що значно підвищилася кількість студентів, які розуміють принципи організації навчального процесу; значно виросла кількість респондентів, що є обізнані з нормативно-правовими актами у сфері освіти.

Більшість майбутніх учителів іноземних мов наприкінці експерименту почали розбиратися у принципах аналізу ефективності різних педагогічних технологій; сучасних методах викладання іноземних мов.

Практично усі респонденти відмітили, що вони вже вміють ефективно організувати урок іноземної мови, активно впроваджують новітні педагогічні технології на своїх уроках та постійно проводять нетрадиційні уроки, що також підтвердило користь від праці за розробленою педагогічною технологією формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов у фаховій підготовці.

Загальний результат рівня сформованості проективних умінь наведено у таблиці

Порівняльна таблиця динаміки рівня сформованості проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов за час проведення експерименту (у %)

 

 

Рівень %

Мотивацій-ний Когнітив-ний Технологічний Критерій – рефлексія Загальний бал
ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
Констатувальний етап
Високий 7,05 7,075 12 11 9 8 3,2 3,5 7,8 7,4
Середній 8,38 7,925 14 15 13 14 4,1 4 9,9 10,2
Низький 29,38 30,51 21 24 26 27 23,5 22,9 25 26
Початковий 55,19 54,49 53 50 52 51 69,2 69,6 57,3 56,4
Контрольний етап
Високий 20,85 9,575 62 12 37,3 9 67,5 3,9 46,9 8,6
Середній 42,3 13,175 24 16 29,5 17 32,4 7 32,1 13,3
Низький 28,15 38,375 11 28 21,4 29 0,1 26 15,2 30,3
Початковий 8,7 38,875 3 44 11,8 45 0 63,1 5,8 47,8

 

Як видно з таблиці в експериментальній групі наявні достатньо великі зміни з позитивною тенденцією росту відповідно до розподілу студентів за рівнями сформованості проективних умінь. Так, високий рівень збільшився з 7,8% на констатувальному етапі до 46,9% на контрольному, середній рівень збільшився з 9,9% на констатувальному етапі до 32,1% на контрольному. Низький та початковий рівня значно зменшилися: на констатувальному етапі низький рівень склав 25%, а на контрольному 15,2%; початковий рівень під час констатувального дослідження дорівнював 57,3%, а на контрольному – вже 5,8%. Вищенаведені дані й підтверджують ефективність впровадження розробленої педагогічної технології формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов у фаховій підготовці.

Характерно те, що зміни відбулися й у контрольній групі. А саме, на високому рівні на костатувальному етапі експерименту було 7,4%, а на клонтрольному 8,6%; на середньому під час констатувального експерименту опинилися 10,2% респондентів,а на контрольному – 13,3%; на низькому рівні було 26% студентів під час констатувального діагностування, а на контрольному етапі – 30,3%; на початковому рівні – 56,4% на констатувальному, та 47,8% на контрольному етапах експерименту. Але ці зміни є дуже незначні в порівнянні з результатами експериментальної групи, що й ще раз актуалізує тему нашого дисертаційного дослідження.

Темпи росту кількісних даних на констатувальному та контрольному етапах дослідження за рівнями сформованості проективних умінь
Рівень Експриментальна група Контрольна група
Констат. Контр. Динаміка Констат. Контр. Динаміка
Високий 7,8 46,9 +39,1 7,4 8,6 + 1,2
Середній 9,9 32,1 +22,2 10,2 13,3 + 3,1
Низький 25 15,2 - 9,8 26 30,3 + 4,3
Початковий 57,3 5,8 - 51,5 56,4 47,8 - 8,6

З метою дослідження динаміки змін рівня сформованості проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов, було залучено калькуляції за наступними формулами:

Ср = а + 2b + 3c + 4d / 100,

де а, b, c, d процентно виражена кількість студентів [1, c. 147], що перебувають на початковому, низькому, середньому й високому рівнях сформованості проективних умінь.

Отже, Ср на констатувальному етапі в експериментальній групі дорівнював:

Ср(конст+експ) = 57,3 + 2*25 + 3*9,9 + 4*7,8 / 100 = 1,682

Ср на констатувальному етапі в контрольній групі був:

Ср(конст+контр) = 56,4 + 2*26 + 3*10,2 + 4*7,4 = 1,686

На контрольному етапі Ср експериментальної групи дорівнював:

Ср (контр+експ) = 5,8 + 2*15,2 + 3*32,1 + 4*46,9 / 100 = 3,201

Ср на контрольному етапі в контрольній групі склав:

Ср (контр+контр) = 47,8 + 2*30,3 + 3*13,3 + 4*8,6 / 100 = 1,827

Аналізуючи отримані результати обчислювання середнього показника Ср, можна зробити висновок, що він значно збільшився в експериментальній групі в порівнянні констатувального так контрольного етапів.

2. Абсолютний приріст показника (G) [1, c. 147], який відображає різницю початкового і кінцевого значення досліджуваного показника:

G = П(кін.кін.) – П(поч.),

де П(поч.) – початкове значення показника, П(кін.) – кінчеве значення показника.

Отже, в експериментальній групі G дорівнював:

G = 3,201- 1,682 = 1,519

В контрольній – G = 1,827 – 1,686 = 0,141

Проаналізував абсолютний приріст показника в експериментальній та контрольній групах на констатувальному та контрольному етапах дослідження можна зробити висновок, що розроблена педагогічна технологія формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов є ефективною.

3. Показник темпу зростання (КЕ) [1, c. 147], який відображає ефективність запропонованої технології формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов у фаховій підготовці. Показник темпу зростання обчислювався за наступною формулою:

КЕ = Ср(е)/ Ср(к),

де Ср(е) – значення середнього показника експериментальної групи, Ср(к) – значення середнього показника контрольної групи.

Отже, показник темпу росту склав:

КЕ на констатувальному етапі – КЕ = 1,682 / 1,686 = 0,998

КЕ на контрольному етапі – КЕ = 3,201 / 1,827 = 1,752

З цього виходить, що показник темпу зростання виріс на 0,754 одиниці, що ще раз засвідчує ефективність розробленої педагогічної технології формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов.

Порівняльна таблиця середнього показника на констатувальному та контрольному етапах дослідження

 

 

 

Констатувальний етап Контрольний етап На скільки збільшився показник
Експериментальна група Контрольна група Експериментальна група Контрольна група Експ. група – 1,519
1,682 1,686 3,201 1,827 Контр. Група – 0,141

 

 

Статистичну значущість отриманих результатів було доведено за допомогою критерію незалежності χ

2 Пірсона

Для цього нами було сформульовано нуль-гіпотезу: розроблена та впроваджена педагогічна технологія формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов і традиційна система професійно-педагогічної підготовки є рівнозначні.

Надалі було здійснено наступні калькуляції:

Отримані дані наведено на рис.

Розрахування критерію незалежності χ2 Пірсона

Результат: χ2Емп = 72.136

Критичні значення χ2 при v=3:

Різниця між двома розподілами може вважатися достовірною, якщо χ2Емп досягає або перевищує χ2 0.05, й тим більше, якщо χ2Емп досягає або перевищує χ2 0.01.

З цього можна зробити висновок, що χ2Емп дорівнює критичному значенню та перевищує його, розходження між розподілами є достовірні, нуль-гіпотезу не підтверджено, а це означає, що підготовка за розробленою педагогічною технологією формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов у фаховій підготовці є ефективною.


Библиографический список
  1. Волкова Н.В. Формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічних факультетів у процесі фахової підготовки: Дис. кандидата пед.. наук: 13.00.04. – Я., 2009. – 271с.


Количество просмотров публикации: Please wait

Все статьи автора «Yenygen»


© Если вы обнаружили нарушение авторских или смежных прав, пожалуйста, незамедлительно сообщите нам об этом по электронной почте или через форму обратной связи.

Связь с автором (комментарии/рецензии к статье)

Оставить комментарий

Вы должны авторизоваться, чтобы оставить комментарий.

Если Вы еще не зарегистрированы на сайте, то Вам необходимо зарегистрироваться:
  • Регистрация