УДК 378.147.091.313:371.13:81’243

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТИВНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Єнигін Дмитро Вікторович
Республіканський вищий навчальний заклад Кримський гуманітарний університет
здобувач кафедри педагогіки

Аннотация
Статтю присвячено найактуальнішій проблемі сучасної педагогічної освіти – формуванню проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов. Автор розробив технологію формування вищезазначеного типу педагогічних умінь, яка складається з трьох етапів – мотиваційно-пізнавального, операційного та креативного. В статті дано характеристику мотиваційно-пізнавальному етапу.
Статья посвящена самой актуальной проблеме современного педагогического образования – формированию проективных умений будущих учителей иностранных языков. Автор разработал педагогическую технологию формирования данного типа педагогических умений, которая состоит из трех этапов – мотивационно-познавательного, операционного и креативного. В статье дана характеристика мотивационно-познавательному этапу.

Ключевые слова: педагогічна технологія, педагогическая технология, проективні вміння, проективные умения, професійна компетентність, профессиональная компетентность


EDUCATIONAL TECHNOLOGY OF PROJECTIVE SKILLS OF FUTURE TEACHERS OF FOREIGN LANGUAGES

Enigin Dmitro Viktorovich
Republican university Crimean University of Humanities
Researcher in Department of Education

Abstract
The article is devoted to the most actual problem of modern pedagogical education – formation of project skills of future foreign languages teachers. The author worked out the pedagogical technology of formation of mentioned above skills, which comprises three stages – motivational-cognitive, operational and creative. The characteristics of the motivational-cognitive stage is given in the article.

Keywords: pedagogical technology, professional competence, project skills


Рубрика: 13.00.00 ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ

Библиографическая ссылка на статью:
Єнигін Д.В. Педагогічна технологія формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов // Современные научные исследования и инновации. 2011. № 2 [Электронный ресурс]. URL: http://web.snauka.ru/issues/2011/06/726 (дата обращения: 02.06.2017).

Постановка проблеми. Сучасний освітній процес вимагає певних змін у процесі підготовки педагогічних кадрів. Суспільству потрібні вчителі, які б змогли мобільно та послідовно змінити структуру та логіку навчального процесу так, що цей процес буде більш ефективним та оптимізованим з точки зору часу, потрібного на вивчення певного матеріалу. Отже, зараз необхідні вчителі з розвиненими активними педагогічними вміннями – проективним, рефлексивними тощо.

На сучасному етапі розвитку освіти України особливо актуальним у професійній підготовці є розвиток комплексних дидактичних умінь та навичок. Одним з таких умінь також є проективне.

Аналіз досліджень і публікацій. На сучасному етапі розробляються такі аспекти, як педагогічні засади проективної діяльності вчителя основної школи (О. Виговська), формування конструктивно-проективних умінь у майбутніх учителів початкової школи (Н. Лісучевська), формування проективних умінь майбутніх учителів у процесі фахової підготовки (О. Бондаренко), підготовка майбутніх учителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в основній школі (І. Фоменко).

Але ступінь розробки проблеми розвитку проективних умінь у студентів – майбутніх учителів іноземних мов є недостатньою і майже недослідженою. Зокрема треба розробити педагогічну технологію формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов.

Метою статті є висвітлення розробленої педагогічної технології формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов; характеристика мотиваційно-пізнавального етапу вищезазначеної педагогічної технології.

Виклад основного матеріалу. Зараз наявна овертехнологізація освітнього простору, тому вважаємо доцільним пояснити передусім наше розуміння поняття «педагогічна технологія», та визначити її функціональну базу у системі загальнопедагогічного дискурсу.

Сьогодні дуже часто поняття « технологія » зустрічається у педагогічній літературі. Воно прийшло до повсякденного вжитку разом с впровадженням комп’ютерної техніки в систему освіти.

Технологією зазвичай називають процес переробки вихідного матеріалу з метою здобуття „на виході” продукту із заздалегідь заданими властивостями. У енциклопедичному словнику знаходимо таке визначення: технологія – це сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, що здійснюються в процесі виробництва продукції [1, c. 113].

Ми переконані, що технологія, з точки зору педагогіки, – це послідовність методів та процесів, які призводять до опанування індивідом певного вміння чи навички.

Технологія – це конкретний спосіб здійснення навчання на основі застосування певного засобу, тобто як і за допомогою чого. Технологія чітко визначає мету, окреслює набір засобів чи характеризує основний засіб здійснення навчання та визначає послідовні етапи. Технологія має бути легко відтворювана, алгоритмізована, проста у застосуванні. У сучасній педагогічній теорії визначають педагогічні, освітні, навчальні, виховні технології [1, c. 113].

Розгляньмо детальніше поняття « освтіня технологія ». Існує дуже багато визначень цього артефакту, але найбільш вдалим є наступне.

Освітня технологія – це система засобів, форм та методів організації навчальної взаємодії, що забезпечують ефективний моніторинг та реалізацію навчального процесу на основі комплексу цілей й певним чином побудованих інформаційних моделей змісту освіти [2].

Проаналізуємо термін «педагогічна технологія». За визначенням у енциклопедії це сукупність форм, методів, засобів та прийомів навчання та виховних засобів, системно використовуваємих у навчальному процесі, на основі задекларованих психолого-педагогічних установок [3].

Процес розробки конкретної педагогічної технології є процесом педагогічного проектування (вибір змісту навчання, передбаченого навчальним планом і навчальними програмами; пріоритетних цілей, на які повинен бути орієнтований викладач. Технологія орієнтована на сукупність цілей або на одну пріоритетну мету. Розробка конкретної технології навчання становить собою акт технологічної творчості – діяльності, коли здійснюються пошук і створення нових педсистем, педпроцесів і навчальних педситуацій, що сприяють результативності суб’єктів освіти.

Проектування змісту підготовки майбутніх учителів складається з декількох рівнів: 1) розробка цілей і завдань підготовки студентів до формування учнів як суб’єктів навчальної діяльності; 2) проектування змісту підготовки відповідно до намічених цілей; 3) розробка форм і методів, прийомів підготовки, відповідних цілям і змісту; 4) розробка системи засобів, за допомогою яких забезпечується освоєння змісту, реалізація форм і методів підготовки.

Зміст, форми, методи і засоби підготовки майбутнього вчителя забезпечують: 1) усвідомлення значущості розвитку в молодших школярів умінь навчальної діяльності; 2) конструювання педагогічних ситуацій мотивації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів при вивченні різних предметів; 3) усвідомлення, постановку студентами навчально-педагогічних цілей власного учіння, завдань формування в молодших школярів умінь навчально-пізнавальної діяльності; 4) планування досягнення мети (визначення послідовності дій, використаних засобів і методів) і виявлення можливостей навчання дітей плануванню;                       5) максимально самостійну реалізацію плану рішення навчально-педагогічної задачі; побудову варіантів реалізації цього етапу в навчальній діяльності молодших школярів; 6) самоконтроль результату і процесу рішення задачі, досягнення мети і конструювання прийомів організації контролю діяльності молодших школярів; 7) самооцінку і рефлексію власної навчальної діяльності і методів їх організації в навчальній діяльності дітей; 8) усвідомлення емоційно-ціннісних стосунків у навчальній діяльності [1, c. 114].

Розроблена педагогічна технологія мала на меті експериментальну перевірку ефективності технології формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов  у фаховій підготовці.

Усю роботу за даною технологією було розподілено на три етапи: мотиваційно-пізнавальний, операційний та креативний.

Метою першого було – ознайомлювання з загальними  принципами організації процесу викладання іноземних мов, формування мотивації до розвитку проективних умінь.

Операційний етап мав на меті набуття знань у сфері педагогічного проектування; практичне відпрацювання теорії викладання іноземних мов; інтенсифікацію процесу формування проективних умінь.

Метою креативного етапу була самостійна організація процесу викладання іноземних мов студентами; закріплення рівня сформованості проективних умінь.

Охарактеризуємо кожний із етапів.

Отже, завданнями мотиваційно-пізнавального етапу були:

 

 

Головною педагогічною умовою сталої роботи на цьому етапі є забезпечення доступу до інформації та формування навичок роботи з нею; актуалізація мотивації професійної спрямованості на розвиток проективних умінь.

Щодо змісту та форм роботи, слід зазначити, що тут використовувалися тренінг, лекція, методичний семінар, бесіда, вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу.

На цьому етапі залучено такі методи навчання: інтерактивні форми роботи, рольові ігри, лекції, семінари, дискусії, інтерв’ю, бесіди.

Прогнозованим результатом цього етапу було  те, що студенти чітко уявляють важливість формування проективних умінь. Розуміють необхідність розвитку власної професійної компетентності. Прагнуть до професійного вдосконалення та росту. Володіють загальнонавчальними вміннями.

Завданнями операційного етапу були:

 

 

 

Педагогічною умовою впровадження технології на цьому етапі стало формування основ педагогічного проектування; розвиток необхідних професійних якостей особистості педагога-проектувальника.

На цьому етапі впроваджено спецкурс « Проектування навчального процесу »; спецкурс « Інноваційні методи та прийоми викладання іноземних мов »; було проведено педагогічну практику в школі; різноманітні ділові ігри; тренінги; дискусії; проведення спеціалізованого круглого столу               « Проективні вміння як актуальна проблема сучасної педагогіки ».

Методами роботи на даному етапі педагогічної технології були: ділові ігри, круглий стіл, кейс-метод, метод ситуаційного моделювання, кооперативне навчання.

Прогнозованим результатом стало очікування того, що студенти будуть обізнані з особливостями, умовами, фазами та етапами формування проективних умінь, знатимуть методику викладання іноземних мов, вмітимуть ефективно проектувати уроки іноземної мови; знатимуть сучасні технології їх ефективного вивчення; самостійно вірно розроблятимуть навчальні матеріали, наочність, вмітимуть раціонально дібрати необхідні методи та форми роботи на уроці та в позаурочній діяльності.

Завданнями креативного етапу були:

 

 

Педагогічною умовою цього етапу була реалізація можливостей диференційованого навчання і використання активних методів управління учбово-пізнавальною діяльністю студентів.

Під час цієї фази активно використовувався кейс-метод, складання портфоліо власного педагогічного прогресу, педагогічна практика, проблемне навчання, ситуаційне моделювання, метод портфоліо.

Прогнозованим результатом було те, що студенти можуть самостійно спроектувати процес вивчення іноземних мов, уміло розробляють плани уроків, грамотно презентують їх фрагменти. Можуть проаналізувати власну педагогічну діяльність та внести необхідні корективи.

Проаналізуємо, як реалізовувалась технологія формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов у фаховій підготовці.

На мотиваційно-пізнавальному етапі було розпочато роботу з  мозкового штурму на тему « Професійна компетентність сучасного педагога. Педагогічні вміння ».

Мета мозкового штурму: ознайомити студентів з поняттям проективного вміння, сформувати мотивацію на розвиток власних проективних умінь.

Після мозкового штурму було проведено бесіду з студентами, під час якої було виявлено, що для ефективного педагогічного проектування викладач повинен мати розвинені проективні вміння. Більшість студентів вже після мозкового штурму відчули значний зріст мотивації до формування власних проективних умінь, що стало очевидним під час проведення методичного семінару на тему: « Педагог ХХІ сторіччя: вміння, які нам потрібні ». Нижче наведено питання, розглянуті на семінарі:

 

 

 

 

Надалі, в рамках мотиваційно-пізнавального етапу, проведено тренінг. В табл. 2.8 наведено програму цього тренінгу.

Таблиця  2.8

Програма тренінгу з формування проективних умінь майбутніх учителів іноземних мов

 

Тема Мета Методи та форми роботи
Властивості сучасного викладача іноземної мови

 

 

 

 

Формування у студентів знань про якості, які повинен мати вчитель мови на сучасному етапі розвитку освіти Круглий стіл, бесіда, презентація

 

Проективні вміння Формування мотивації до розвитку проективних умінь Метод ситуаційного моделювання, дискусія
Засоби формування проективних умінь вчителя іноземної мови Актуалізація мотивації професійної спрямованості на розвиток проективних умінь Дебати, круглий стіл, метод « Мікрофон », брейнстормінг

 

Під час проведення тренінгу активно використовувалися інтерактивні форми роботи, рольові ігри, дискусії, інтерв’ю та бесіди.

Наприкінці мотиваційно-пізнавального етапу було проведено проміжну діагностику рівня сформованості проективних умінь за допомогою методу інтерв’ю, під час якого викладач задавав студентам питання щодо процесу формування проективних умінь, важливості їх розвитку, функцій даного типу педагогічних умінь, їх ролі у загальнопедагогічному паттерні організації процесу викладання іноземних мов. Наведемо деякі фрагменти відповідей студентів.

Марина С.: « Після проведених занять я зрозуміла, що взагалі не уявляла системно, яким повинен бути сучасний викладач іноземних мов. Зараз я чітко усвідомлюю те, що педагог теперішнього часу повинен бачити «картину» процесу викладання іноземних мов, повинен вміти прогнозувати та планувати, проектувати… ».

Артем Ч.: « Зараз я відчуваю, що проективні вміння є інтегральною часткою вчителя іноземних мов сучасності. Ми повинні вміти системно спроектувати процес викладання мови так, щоб ми не тільки планували якийсь об’єкт, ми повинні вміти передбачити результат нашої діяльності заздалегідь до імплементування цієї діяльності на уроці… ».

Катерина М.: « Я розумію, що мені потрібні проективні вміння. По-перше, для того, що за сучасної нової програми з викладання мов у загальноосвітніх навчальних закладах, вчитель просто не зможе ефективно навчити без сформованих проективних умінь… ».

Аналізуючи відповіді студентів, можна зробити висновок, що в більшості студентів було сформовано мотивацію на розвиток проективних умінь, респонденти чітко усвідомили необхідність формування зазначеного типу педагогічних умінь.

Висновки. Отже, проблема формування проективних умінь є дуже актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства та педагогічної освіти.

Саме тому було конче необхідно розробити педагогічну технологію формування саме цього типу вмінь, що й було зроблено автором.

Але усе ж таки, проблема формування проективних умінь є досить недослідженою, саме тому надалі треба експериментально перевірити ефективність розробленої педагогічної моделі.


Библиографический список
  1. Гайдур М.І. Підготовка майбутніх вчителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища: Дис. кандидата пед.. наук: 13.00.04. – Я., 2010. – 278с.
  2. Шамаєва О.Ю. Освітні технології в основних освітніх програмах рівневої системи підготовки. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.gumchtenia.rggu.ru/article.html?id=66212
  3. Педагогічні технології. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Педагогические_технологии

 



Все статьи автора «Yenygen»


© Если вы обнаружили нарушение авторских или смежных прав, пожалуйста, незамедлительно сообщите нам об этом по электронной почте или через форму обратной связи.

Связь с автором (комментарии/рецензии к статье)

Оставить комментарий

Вы должны авторизоваться, чтобы оставить комментарий.

Если Вы еще не зарегистрированы на сайте, то Вам необходимо зарегистрироваться: